Сітківка ока: будова та функції + захворювання сітківки

Сітківка ока відіграє центральну роль у зорі – вона перетворює світло на електричні сигнали, які передаються до мозку. Але як саме працює сітківка і що відбувається, коли вона хворіє? У цьому блозі ви дізнаєтеся все про будову сітківки, функції колбочок і паличок, а також про те, чому макула так важлива як центр найгострішого зору.

Ми також проливаємо світло на те, як такі захворювання, як відшарування сітківки, макулодистрофія, діабетична ретинопатія та пігментний ретиніт, можуть впливати на зір – і які існують варіанти лікування. Залишайтеся з нами і пориньте у захоплюючий світ сітківки!

Будова ока – загальний огляд

Око – це складний орган, який вражаючим чином перетворює світло на візуальну інформацію. Різні структури ока працюють разом, щоб створювати чіткі зображення і передавати їх у мозок. Найважливішими компонентами є рогівка, кришталик, склоподібне тіло та сітківка.

• Рогівка: Прозорий зовнішній шар ока, який фокусує світло і передає його на кришталик. Вона діє як вікно ока.
• Лінза: Розташований безпосередньо за зіницею, кришталик служить для фокусування світла, змінюючи свою форму. Таким чином, світло проектується на сітківку, створюючи чітке зображення.
• Склоподібне тіло: гелеподібна прозора речовина, що заповнює очне яблуко. Склоподібне тіло підтримує око і передає світло на сітківку.
• Сітківка: Сітківка – це внутрішній шар очного яблука. Вона містить мільйони світлочутливих сенсорних клітин (паличок і колбочок), які перетворюють вхідне світло в електричні сигнали.

Як око обробляє світло:

1. Світло проходить через рогівку і потрапляє на кришталик через зіницю.
2. Кришталик фокусує світло, яке потім проходить через склоподібне тіло до сітківки в задній частині ока.
3. На сітківці, особливо в макулі (центрі сітківки), світлові стимули від паличок і колбочок перетворюються на електричні сигнали.
4. Ці сигнали передаються через зоровий нерв до мозку, де відбувається обробка зображення.

Цей тонко налаштований процес дозволяє нам бачити як при тьмяному, так і при яскравому світлі.

Будова сітківки ока: палички та колбочки

Сітківка ока є центральним елементом зору і складається з декількох шарів клітин, включаючи світлочутливі фоторецептори – палички і колбочки. Ці два типи клітин мають вирішальне значення для сприйняття світла та кольорів.

• Палички: У сітківці налічується близько 120 мільйонів паличок. Вони дуже чутливі до світла і дозволяють нам бачити в тьмяному світлі та розрізняти світлі і темні контрасти. Палички в основному розташовані в периферійних ділянках сітківки і менше відповідають за гострий зір.
• Колбочки: На відміну від паличок, у сітківці налічується близько 6 мільйонів колбочок, які відповідають за гострий зір і розпізнавання кольорів. Вони найбільш щільно розташовані в центрі сітківки, особливо в макулі (також відомій як жовта пляма ). Фовеа, центр макули, є зоною найгострішого зору і містить майже виключно колбочки.

Функція стрижнів і конусів:

• Палички: Служать для сприйняття світлових подразників в умовах низької освітленості (сутінки, ніч) і спеціалізовані для світло-темнового зору.
• Колбочки: забезпечують гострий зір при денному світлі і відповідають за сприйняття кольорів. Вони реагують на різні довжини хвиль світла, що дозволяє нам розрізняти кольори у відтінках червоного, зеленого та синього.

Макула: точка найгострішого зору

Макула, також відома як жовта пляма, – це невелика, але надзвичайно важлива ділянка сітківки. Вона розташована в центрі сітківки і відповідає за гострий зір та розпізнавання дрібних деталей і кольорів. Макула містить особливо високу щільність колбочок– світлочутливих клітин, які відповідають за кольоровий зір і розпізнавання деталей.

Функція макули в зоровому процесі:

• Дозволяє розпізнавати дрібні деталі.
• Відповідає за розпізнавання кольорів завдяки високій щільності колбочок.
• Центральне місце для гострого зору під час таких видів діяльності, як читання, розпізнавання облич або фокусування на об’єктах.

10 шарів сітківки:

Сітківка ока – це складна багатошарова структура, яка перетворює світло на електричні сигнали і передає їх до мозку через зоровий нерв. Її шари відіграють вирішальну роль у зоровому процесі, обробляючи світлові стимули, перетворюючи їх на нервові імпульси та сприяючи зоровому сприйняттю. Сітківка складається з десяти шарів, кожен з яких виконує певну функцію.

1. Пігментний епітелій:
   • Зовнішній шар сітківки, що межує з судинною оболонкою. Він має вирішальне значення для обмінупоживними речовинами і киснем між сітківкою і кровоносними судинами. Він також забезпечує регенерацію фоторецепторів (паличок і колбочок).
2. Фоторецептори (палички та колбочки):
   • Цей шар містить світлочутливі сенсорні клітини – палички (для бачення в тьмяному світлі) і колбочки (для кольорового і гострого зору). Вони перетворюють світлові подразники на електричні сигнали.
3. Зовнішня гранична діафрагма:
   • Відокремлює фоторецептори від наступних шарів і підтримує структурну цілісність сітківки.
4. Зовнішній шар зерна:
   • Цей шар містить клітинні тіла фоторецепторів, в яких відбувається обробка сигналів.
5. Зовнішній сплетіння шар:
   • Тут фоторецептори з’єднуються з біполярними клітинами і передають свої сигнали далі в сітківку.
6. Внутрішній шар зерна:
   • Цей шар містить клітинні тіла біполярних клітин, горизонтальних клітин і амакринних клітин. Біполярні клітини важливі для передачі сигналів від фоторецепторів до гангліозних клітин.
7. Внутрішній сплетіння шар:
   • Цей шар є місцем, де біполярні клітини контактують з гангліозними клітинами для передачі зорової інформації.
8. Шар гангліозних клітин:
   • Містить тіла гангліозних клітин, які об’єднують електричні сигнали і передають їх до зорового нерва.
9. Шар нервових волокон:
   • Аксони гангліозних клітин проходять через цей шар і об’єднуються в сліпій плямі, утворюючи зоровий нерв. Цей шар передає інформацію до мозку.
10. Внутрішня гранична мембрана:
    • Внутрішній шар сітківки, який утворює перехід до склоподібного тіла.

Захворювання та вплив на функцію сітківки: Причини, симптоми та лікування

Відшарування сітківки

Відшарування сітківки (ablatio retinae) – це серйозне захворювання очей, при якому сітківка ока відокремлюється від свого нижнього шару, пігментного епітелію. Цей шар забезпечує сітківку киснем і поживними речовинами, тому відшарування може призвести до втрати зору, якщо його швидко не лікувати.

Причини відшарування сітківки:

• Вік: зі збільшенням віку склоподібне тіло, що заповнює око, може відокремлюватися від сітківки і викликати розриви або отвори в сітківці. Ці розриви є найпоширенішою причиною відшарування сітківки.
• Висока короткозорість: люди з високою короткозорістю мають підвищений ризик, оскільки структура їхніх очей розтягнута, що робить сітківку більш сприйнятливою до сліз.
• Травми очей: Травми очей, наприклад, внаслідок нещасних випадків або ударів, можуть пошкодити сітківку і спровокувати відшарування.
• Захворювання сітківки: Вже існуючі захворювання, такі як діабетична ретинопатія або макулодистрофія, також можутьпризвести до відшарування сітківки.
• Генетична схильність: Деякі люди мають спадкову схильність, яка підвищує ризик відшарування сітківки.

Симптоми відшарування сітківки:

• Спалахи в очах: раптові спалахи світла, які часто є ознакою відриву, що починається.
• Рухомі тіні або завіси: постраждалі люди часто описують, що їм здається, ніби частина їхнього поля зору закривається темною завісою.
• Плаваючі плями (mouches volantes): Почастішання появи смуг або плям у полі зору може свідчити про розриви сітківки.
• Погіршення зору: якщо відшарування сітківки прогресує, може погіршитися центральний або периферичний зір.

Лікування відшарування сітківки:

Відшарування сітківки потребує негайного лікування, щоб запобігти незворотній втраті зору. Варіанти лікування залежать від того, наскільки відшарування сітківки прогресувало:

• Лазерна терапія: якщо розрив сітківки виявлено до повного відшарування, його можна закрити за допомогою лазера. Лазер “приварює” сітківку на місце.
• Кріотерапія (лікування холодом): При невеликих розривах або дірках холод також можна використовувати для прикріплення сітківки.
• Вітректомія: у разі прогресуючого відшарування сітківки хірургічним шляхом видаляють склоподібне тіло і замінюють його рідиною або газом, щоб повернути сітківку на місце.
• Процедура герметизації: Навколо очного яблука накладається невелика силіконова стрічка (пломба), яка притискає сітківку до пігментного епітелію.
• Пневматична ретинопексія: у порожнину склоподібного тіла вводиться газ, який притискає сітківку до стінки ока, щоб вона могла загоїтися.

Прогноз і подальший догляд:

Чим раніше почати лікування відшарування, тим більше шансів на одужання. Якщо зоровий нерв або макула( зона найгострішого зору) вже уражені, якість зору може залишатися погіршеною і після операції. Після відшарування сітківки важливо регулярно перевіряти зір, оскільки можуть виникнути нові відшарування.

Відшарування сітківки – це невідкладна медична ситуація, яка потребує негайного лікування, щоб запобігти незворотній сліпоті.

Макулодистрофія

Макулярна дегенерація вражає макулу – ділянку сітківки, що відповідає за гострий зір. Зазвичай вона виникає в літньому віці і є поширеною причиною втрати зору.

Причини макулодистрофії:

• Вік: Основний ризик пов’язаний з віком, особливо після 60 років.
• Куріння і дієта: куріння пошкоджує кровоносні судини ока, а неправильне харчування може прискорити прогресування хвороби.
• Генетична схильність: Існує підвищений ризик, якщо в сім’ї є відомі випадки захворювання.

Симптоми макулодистрофії:

• Нечіткість зору: Центр поля зору стає розмитим.
• Спотворені лінії: Прямі лінії раптом здаються хвилястими або кривими.
• Темні плями: У центральному полі зору можуть з’являтися сліпі плями.

Лікування макулодистрофії:

• Харчування: харчові добавки з лютеїном, цинком і вітамінами можуть сповільнити прогресування.
• Ін’єкції (мокра AMD): у мокрій формі ін’єкції анти-VEGF допомагають зупинити утворення негерметичних кровоносних судин.
• Засоби для зору: Збільшувальні окуляри та допоміжні засоби полегшують повсякденне життя людей з вадами зору.

Рання діагностика та регулярні обстеження мають вирішальне значення для уповільнення прогресування захворювання.

Діабетична ретинопатія

Діабетична ретинопатія – це ускладнення діабету, яке вражає сітківку ока. Високий рівень цукру в крові пошкоджує кровоносні судини сітківки, що може призвести до втрати зору, якщо його не лікувати. Це одна з найпоширеніших причин сліпоти у дорослих.

Причини діабетичної ретинопатії:

• Високий рівень цукру в крові: довготривалий підвищений рівень цукру в крові пошкоджує дрібні кровоносні судини сітківки.
• Тривалість діабету: чим довше людина хворіє на діабет, тим вищий ризик розвитку ретинопатії.
• Високий кров’яний тиск і рівень холестерину: ці фактори посилюють пошкодження судин і прискорюють прогресування захворювання.

Симптоми діабетичної ретинопатії:

• Нечіткість зору: Одним з перших симптомів є нечіткість зору, яка часто виникає поступово.
• Плаваючі плями: невеликі темні плями або смуги, спричинені крововиливами в сітківку.
• Погіршення зору: без лікування втрата зору прогресує і може призвести до сліпоти.

Лікування діабетичної ретинопатії:

• Контроль рівня глюкози в крові: Найважливішим заходом є суворий контроль рівня глюкози в крові, щоб уповільнити пошкодження сітківки.
• Лазерна терапія: цей метод може усунути негерметичні кровоносні судини і таким чином сповільнити прогресування захворювання.
• Ін’єкції: Подібно до вологої макулодистрофії, ін’єкції анти-VEGF можуть використовуватися для пригнічення росту аномальних кровоносних судин.
• Вітректомія: у запущених випадках може знадобитися хірургічне видалення склоподібного тіла (вітректомія) для усунення кровотечі.

Пігментний ретиніт

Пігментний ретиніт (РП) – це спадкове захворювання сітківки, при якому фоторецептори (палички і колбочки) сітківки поступово руйнуються. Захворювання призводить до поступового погіршення зору і згодом може призвести до сліпоти.

Причини пігментної дегенерації сітківки:

• Генетична схильність: РП викликається генетичними мутаціями, успадкованими від батьків. Вона вражає сенсорні клітини сітківки, які відповідають за сприйняття світла.
• Прогресуюча дегенерація: палички, які відповідають за зір при слабкому освітленні та периферичний зір, зазвичай уражаються першими.

Симптоми пігментної дегенерації сітківки:

• Нічна сліпота: одним з перших симптомів є нездатність добре бачити при тьмяному світлі або в темряві.
• Тунельний зір: З прогресуванням хвороби поле зору звужується, що призводить до тунельного зору. Периферичний зір сильно обмежений.
• Погіршення центрального зору: на пізніх стадіях центральний зір також може погіршуватися, що ускладнює чітке бачення.

Лікування пігментної дегенерації сітківки:

• Наразі ліків не існує: Ліків від РП не існує, але хворобу можна сповільнити.
• Терапія вітаміном А: дослідження показали, що високі дози вітаміну А в деяких випадках можуть сповільнити прогресування захворювання.
• Спеціальні візуальні засоби: Збільшувальні візуальні прилади та інші допоміжні засоби можуть допомогти людям з порушеннями зору краще справлятися з повсякденним життям.
• Генна терапія та дослідницькі підходи: Проводяться різні дослідницькі проекти, спрямовані на генну терапію або терапію стовбуровими клітинами, щоб зупинити або повернути назад прогресування захворювання.