Що таке кератоконус? Симптоми, діагностика та варіанти лікування (перехресні посилання)

Дізнайтеся все, що вам потрібно знати про кератоконус тут. Що спричиняє випинання рогівки? Які фактори ризику сприяють його виникненню? На якій стадії виникають симптоми? І найголовніше: які існують методи лікування, коли їх доцільно застосовувати, як вони діють, які переваги, ризики та побічні ефекти?

EyeLaser пояснює:

Випинання рогівки (кератоконус) з першого погляду

Кератоконус – це прогресуюче захворювання очей, яке впливає на структуру рогівки, прозорої передньої частини ока. При цьому захворюванні рогівка поступово стоншується і деформується, набуваючи конічної, неправильної форми. Ця деформація призводить до значного спотворення зору, оскільки світло більше не фокусується правильно на сітківці.

Пацієнти з кератоконусом зазвичай відчувають такі симптоми, як нечіткість або спотворення зору, підвищена чутливість до світла і труднощі із зором вночі. Точна причина кератоконусу до кінця не з’ясована, але вважається, що певну роль відіграють генетична схильність і зовнішні фактори, такі як надмірне тертя очей. Якщо не лікувати кератоконус, він може прогресувати і призвести до серйозних порушень зору, які суттєво впливають на повсякденне життя.

Частота і розподіл кератоконусів

Кератоконус – відносно рідкісне захворювання очей, на яке страждає приблизно 1 з 2 000 людей у всьому світі. Однак поширеність захворювання може варіюватися залежно від географічного регіону та етнічної групи. Деякі дослідження повідомляють, що поширеність може бути вищою в певних групах населення, наприклад, у жителів Близького Сходу або Південної Азії. Захворювання найчастіше діагностують у підлітків і молодих людей, а перші симптоми зазвичай з’являються в період статевого дозрівання або в ранньому дорослому віці. Часто уражаються обидва ока, але в різному ступені. Через прогресуючу природу кератоконусу, рання діагностика та лікування мають вирішальне значення.

Причини кератоконусу та фактори ризику

• Генетична схильність: Існують докази того, що генетичні фактори відіграють певну роль, оскільки кератоконус має тенденцію розвиватися в деяких сім’ях. Певні генетичні мутації можуть підвищувати схильність до захворювання.
• Біомеханічна слабкість: ослаблення колагенової опорної структури рогівки може призвести до її витончення та деформації.
• Ферментативні зміни: Зміни активності ферментів у рогівці можуть впливати на стабільність тканини і сприяти розвитку кератоконусу.

Фактори ризику

• Сімейний анамнез: люди, у яких родичі першого ступеня спорідненості страждають на кератоконус, мають вищий ризик розвитку захворювання.
• Надмірне тертя очей: Часте та інтенсивне тертя очей, часто через алергію або сухість очей, може пошкодити рогівку та підвищити ризик розвитку кератоконусу.
• Певні хвороби:
  • Атопічні захворювання: Алергія, екзема та астма часто зустрічаються у пацієнтів з кератоконусом.
  • Системні захворювання: Такі стани, як синдром Дауна та синдром Марфана, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку кератоконусу.
• Гормональні зміни: Захворювання часто виникає під час статевого дозрівання або вагітності, що вказує на можливий вплив гормональних змін.
• Фактори навколишнього середовища: високий рівень ультрафіолетового опромінення та оксидативний стрес також можуть відігравати певну роль у розвитку кератоконусу.

Симптоми та діагностика кератоконусу:

Кератоконус часто починається підступно, і його важко розпізнати на ранніх стадіях. Перші ознаки включають

• Нечіткість зору: Часте пристосування до нової сили окулярів без помітного поліпшення зору може бути ранньою ознакою.
• Чутливість до світла: постраждалі часто помічають підвищену чутливість до яскравого світла і відблисків.
• Примарні образи: Подвійне бачення або відчуття тіней навколо об’єктів, особливо в умовах поганого освітлення.
• Подразнення очей: Часте тертя очей через дискомфорт або свербіж.
• Нічний зір: Труднощі із зором у сутінках або вночі, часто супроводжуються розсіюванням світла та ореолами навколо джерел світла.

З часом стан може погіршуватися, а симптоми стають більш інтенсивними та виснажливими:

• Значне погіршення зору: зір може швидко погіршитися, що ускладнює читання, керування автомобілем та виконання повсякденних завдань.
• Астигматизм: зростаючий нерегулярний астигматизм, викликаний деформацією рогівки, призводить до подальшого спотворення зору.
• Деформація рогівки: Видимі зміни в структурі рогівки, які можна виявити під час медичного обстеження при запущеному кератоконусі.
• Непереносимість контактних лінз: на пізній стадії носіння контактних лінз може стати дискомфортним, оскільки рогівка ока занадто нерівна, щоб добре переносити лінзи.

Симптоми кератоконусу зазвичай розвиваються протягом декількох років. Раннє виявлення та регулярні офтальмологічні огляди мають вирішальне значення для уповільнення прогресування захворювання та вжиття відповідних заходів лікування. Якщо кератоконус не лікувати, він може призвести до значної втрати зору, а у важких випадках може знадобитися пересадка рогівки.

Діагностика кератоконусу: як розпізнати захворювання рогівки?

Оптична когерентна томографія (ОКТ)

ОКТ використовує світлові хвилі для створення детальних зображень рогівки. Ця високоточна процедура дозволяє візуалізувати шари рогівки і допомагає виявити тонкі зміни, які вказують на кератоконус.

Ретиноскопія

Під час ретиноскопії в око спрямовують промінь світла, щоб виміряти відбиття від сітківки. Це допомагає виявити нерегулярний астигматизм, який часто пов’язаний з кератоконусом.

Аналіз біомеханіки рогівки

Ця новітня процедура вимірює біомеханічні властивості рогівки, такі як її еластичність і твердість. Зміни цих властивостей можуть вказувати на кератоконус.

Крослінкінг при кератоконусі: Найкращий метод лікування

Крослінкінг, також відомий як зшивання колагену рогівки (CXL), є інноваційним методом лікування для стабілізації рогівки при кератоконусі. Мета цієї терапії – зміцнити рогівку та зупинити або сповільнити її прогресування. Рогівка обробляється вітаміном В2 (рибофлавіном) і УФ-А світлом, яке створює нові перехресні зв’язки між колагеновими волокнами рогівки.

Як працює зшивання?

1. Приготування: Спочатку видаляється верхній шар рогівки (епітелій), щоб полегшити проникнення рибофлавіну.
2. Застосування рибофлавіну: краплі рибофлавіну наносять на рогівку і залишають діяти приблизно на 30 хвилин, поки вітамін не проникне в тканину в достатній мірі.
3. Опромінення УФ-А: рогівка опромінюється УФ-А світлом протягом приблизно 30 хвилин, що запускає хімічну реакцію, яка призводить до утворення нових перехресних зв’язків між колагеновими волокнами.

Переваги зшивання:

1. стабілізація рогівки

Зшивання зміцнює структуру рогівки, утворюючи додаткові перехресні зв’язки між колагеновими волокнами. Це призводить до значного уповільнення або зупинки прогресування кератоконусу, що зберігає рогівку стабільною та функціональною.

2. уникнення великих хірургічних втручань

Раннє застосування крослінкінгу часто дозволяє уникнути необхідності в інвазивних процедурах, таких як трансплантація рогівки. Це зменшує ризики та ускладнення, пов’язані з великими хірургічними втручаннями.

3. покращення візуальної якості

Пацієнти часто повідомляють про покращення якості зору після процедури. Хоча основною метою зшивання є стабілізація, підвищення міцності рогівки також може призвести до зменшення нерівностей, які погіршують зір.

4. довгострокова ефективність

Дослідження показали, що позитивний ефект від зшивання може тривати протягом багатьох років. Стабілізація рогівки за допомогою зшивання ефективна в довгостроковій перспективі, а це означає, що пацієнти можуть відчути тривале покращення зору та якості життя.

5. малоінвазивне лікування

Крослінкінг – це малоінвазивна процедура, яка зазвичай проводиться в амбулаторних умовах. Це означає, що пацієнти можуть швидко повернутися до своєї звичайної діяльності після короткого періоду відновлення.

6. профіль безпеки

Зшивання вважається безпечним і ефективним методом з низьким рівнем ускладнень. Більшість пацієнтів повідомляють лише про тимчасові побічні ефекти, такі як біль або відчуття стороннього тіла в оці, які зникають протягом декількох днів.

7. сумісність з іншими методами лікування

Зшивання можна використовувати в поєднанні з іншими методами лікування. Наприклад, після зшивання можна використовувати спеціальні контактні лінзи або інші засоби корекції рефракції для подальшого покращення зору.

8. низький рівень повторюваності

Необхідність повторення процедури мінімальна. Після проведення крослінкінг виявляється надійним рішенням проти прогресування кератоконусу, яке стабільно покращує якість життя пацієнтів.

Ризики та побічні ефекти:

• Біль і дискомфорт: Після процедури може виникнути біль і відчуття стороннього тіла в оці, але це зазвичай минає через кілька днів.
• Інфекція та запалення: Як і при будь-якій хірургічній процедурі, існує невеликий ризик інфікування або запалення.
• Порушення зору: У рідкісних випадках можуть виникнути тимчасові або постійні порушення зору.

Більше про зшивання в EyeLaser

Подальші методи лікування кератоконусу

Окуляри та контактні лінзи при кератоконусі

На ранніх стадіях кератоконусу окуляри можуть бути ефективним методом корекції. Оскільки на початку деформація рогівки ще незначна, звичайні окулярні лінзи можуть компенсувати дефекти зору, спричинені неправильною формою рогівки. Однак, коли кератоконус прогресує, окуляри часто перестають забезпечувати необхідну корекцію зору, оскільки вони не можуть в достатній мірі виправити нерівності рогівки, що збільшуються.

Контактні лінзи є широко використовуваним і ефективним методом лікування кератоконусу, особливо коли окулярів вже недостатньо. Існують різні типи контактних лінз, які можна використовувати при кератоконусі:

1. М’які контактні лінзи:

Переваги: Зручні в носінні та легко регулюються.

Недоліки: Часто не забезпечують достатньої корекції на пізніх стадіях нерегулярного астигматизму.

2. Стабільні за розміром (жорсткі газопроникні) контактні лінзи:

Переваги: Тримають форму на рогівці, що забезпечує більш гладку поверхню для кращої корекції зору.

Недоліки: Спочатку може бути незручно і потрібно багато часу, щоб звикнути.

3. Гібридні контактні лінзи:

Переваги: Поєднання жорсткої серцевини з м’якою лінзою для підвищення комфорту та ефективної корекції зору.

Недоліки: Можуть бути дорожчими і підходять не всім пацієнтам.

4. Склеральні лінзи:

Переваги: Покривають більшу частину рогівки і спираються на склеру (білу частину ока), що особливо корисно при запущеному кератоконусі. Забезпечують чудовий комфорт і стабільний зір.

Недоліки: Потребують спеціального налаштування та обслуговування, що може призвести до збільшення витрат.

5. Системи Piggyback:

Переваги: М’яка контактна лінза одягається під жорстку лінзу, щоб підвищити комфорт і одночасно поліпшити корекцію зору.

Недоліки: Потребує обслуговування та управління двома наборами лінз, що може бути складніше.

Інтактні при кератоконусі

Інтакти – це невеликі вигнуті пластикові сегменти, які імплантуються в рогівку ока для зміни форми рогівки та покращення якості зору. Ці сегменти виготовлені з біосумісного матеріалу, який добре переноситься оком. Процедура зазвичай проводиться під місцевою анестезією і є мінімально інвазивною.

Процедура

1. Підготовка: Спочатку рогівка готується спеціальним лазером або хірургічним інструментом для створення невеликих каналів, в які вводяться інтраокулярні лінзи.
2. Імплантація: Сегменти Intacs вводяться в ці канали, де вони злегка піднімають і розгладжують рогівку, щоб зменшити конічну деформацію.
3. Регулювання: Положення імплантатів Intacs можна злегка відрегулювати після імплантації для досягнення оптимальної корекції.

Переваги Intacs

• Покращення якості зору: лінзи Intacs можуть згладжувати поверхню рогівки і зменшувати рефракційні помилки, що призводить до покращення якості зору. Це особливо корисно для пацієнтів, які не реагують адекватно на інші методи корекції, такі як окуляри або контактні лінзи.
• Малоінвазивна: Процедура менш інвазивна, ніж пересадка рогівки, і вимагає коротшого періоду відновлення. Більшість пацієнтів можуть повернутися до своєї звичайної діяльності вже через кілька днів після процедури.
• Оборотність: однією з найбільших переваг імплантатів Intacs є їхня оборотність. Сегменти можуть бути видалені або замінені за необхідності, що забезпечує гнучкість у лікуванні.
• Стабільність рогівки: Забезпечуючи структурну підтримку рогівки, Інтакти допомагають сповільнити або зупинити прогресування кератоконусу.
• Сумісність з іншими методами лікування: Intacs можна використовувати в поєднанні з іншими методами лікування, такими як зшивання, для подальшого покращення стабільності та візуальної якості.

Ризики та побічні ефекти

• Ускладнення: Як і при будь-якій хірургічній процедурі, при імплантації інтраокулярних лінз існують ризики, пов’язані з інфікуванням, зміщенням сегментів або неадекватною корекцією зору.
• Скарги на зір: Деякі пацієнти скаржаться на відблиски або ореоли навколо джерел світла, особливо вночі.

Трансплантація рогівки – це крайній захід:

Трансплантація рогівки, також відома як кератопластика, – це хірургічний метод лікування пацієнтів із запущеним кератоконусом, для яких інші методи лікування вже не є достатніми. Хвора рогівка пацієнта частково або повністю замінюється здоровою донорською рогівкою. Існує два основних типи трансплантації рогівки:

1. Проникаюча кератопластика (ПК): пересаджується вся товщина рогівки. Цей метод часто використовується для сильно пошкодженої або дуже стоншеної рогівки.
2. Ламелярна кератопластика (ЛК): замінюється лише частина рогівки – передній або задній шар, залежно від ступеня пошкодження. Перевага цього методу полягає у швидшому загоєнні та меншому відсотку відторгнення.

Переваги трансплантації рогівки

• Відновлення зору: трансплантація може призвести до значного покращення якості зору, особливо у пацієнтів, які не реагують на інші методи лікування.
• Довгострокове рішення: Успішна трансплантація може тривати роками або навіть все життя, забезпечуючи постійне рішення для важких випадків кератоконусу.
• Розширені можливості лікування: Трансплантація рогівки також може розглядатися після невдалих інших хірургічних процедур, таких як Інтакс або крослінкінг.

Ризики та побічні ефекти

• Реакції відторгнення: Як і при будь-якій трансплантації, існує ризик того, що організм відторгне донорську тканину, що вимагає ретельного догляду і, можливо, тривалого прийому ліків.
• Інфекції та ускладнення: Можуть виникати післяопераційні інфекції та інші ускладнення, такі як підвищення внутрішньоочного тиску або відторгнення трансплантата.
• Тривалий час відновлення: повне загоєння може зайняти від кількох місяців до року, і необхідні регулярні контрольні огляди.

Рішення про пересадку рогівки слід приймати після ретельного зважування всіх ризиків і переваг, а також після всебічної консультації зі спеціалізованим офтальмологом. Це лікування пропонує багатьом пацієнтам із запущеним кератоконусом шанс значно покращити зір та якість життя.